Сталеливарна промисловість буде останньою галуззю, яка відмовиться від вугілля

У 2024 році в Катовіце відбулася одна з найбільших бізнес-подій у Центральній Європі – 16-й Європейський економічний конгрес. У ньому взяли участь 17 000 учасників – як на місці, так і онлайн. Відбулося 180 дебатів та 1 200 спікерів. Серед них були представники компаній з вугільного сектору або пов’язаних з ним. Важливою темою було майбутнє коксу та коксівного вугілля.

Яке значення має коксівне вугілля для промисловості?

Важливою галуззю економіки, яка тісно пов’язана з коксівним вугіллям, є, звичайно, металургійна промисловість. Незамінним є не лише коксівне вугілля, а й доменний кокс. Обидва види сировини використовуються під час відновлення залізної руди, в результаті чого утворюється чавун. Цей процес вимагає досягнення, а також підтримання потрібної температури для плавлення шихти та протікання ендотермічних реакцій. Ці види палива, і кокс зокрема, гарантують високу теплотворну здатність, яка є бажаною при спалюванні – це означає низький рівень викидів, що визначає, що це екологічно чисте рішення.

Сталь – це матеріал, який має величезне значення для економічного розвитку світу. Кожен інфраструктурний проект вимагає використання значної кількості сталі, яка широко застосовується в усіх галузях економіки. Такі сектори, як будівництво, інфраструктура, автомобілебудування та машинобудування, є найбільш важливими для споживання сталі. З цієї причини саме коксівне вугілля також є важливим з точки зору розвитку.

Яке майбутнє коксівного вугілля в Польщі?

Європейське виробництво коксівного вугілля базується на двох країнах: Польщі та Чехії, причому Польща є беззаперечним лідером. Ключовим споживачем вугілля є саме сталеливарна промисловість. З цієї причини дискусії про майбутнє коксівного вугілля пов’язані з майбутнім сталеливарного сектору. Світове виробництво сталі у 2023 році перевищило 2 мільярди тонн, причому Китай лідирує і на нього припадає половина виробництва. Однак споживання сталі в Польщі знижується: у 2021 році воно становило 30 мільйонів тонн, у 2022 році – понад 15 мільйонів тонн, а в 2023 році – 11,1 мільйона тонн. Експерти кажуть, що це призвело, серед іншого, до того, що було здано менше готового житла. Незважаючи на це, прогнози на наступні кілька років є сприятливими з точки зору споживання сталі – очікується, що попит на цю сировину зросте до 30%, що також призведе до зростання популярності коксівного вугілля.

Експерти також вказують на досягнення, які, як очікується, вплинуть на вугільну промисловість. Вони говорять про потенційну відмову від вугілля під час виробництва сталі і заміну його методами, що використовують водень. Другою альтернативою є печі, які використовують електроенергію для забезпечення потрібної температури. Однак, на їхню думку, це мелодія майбутнього, яка не стане реальністю найближчим часом. Нові технології перебувають лише на стадії досліджень, і пройде ще чимало часу, перш ніж компанії почнуть використовувати їх у виробництві сталі. Сталеливарна промисловість буде останньою, хто відмовиться від коксівного вугілля, оскільки навіть електричні печі потребуватимуть наявності вугілля. Експерти кажуть, що це критична сировина, яка буде необхідна для виробництва сталі ще багато років. Не змінює ситуацію і перехід галузі на «зелену» енергетику – виробництво вітряків чи фотоелектричних станцій потребує значних обсягів сталі, тож енергетичний перехід без коксівного вугілля та продукту його переробки – доменного коксу – наразі неможливий.

Як зазначають експерти, політика можновладців щодо виробництва сталі, а також імпорту сталі змінилася за останні роки. За словами представників металургійних компаній, 20 років тому споживання сталі на 60% задовольнялося за рахунок власного виробництва. Сьогодні ситуація кардинально змінилася – 88% споживаної сталі імпортується. У 2022 році буде імпортовано понад 11 мільйонів сталі, тоді як вироблено буде майже вдвічі більше.